Ваші Високоповажності!
Шановні пані та панове!
Дорогі друзі!


Щиро вдячний організаторам Форуму за сьогоднішню дискусію. Сподіваюся, вона буде інтелектуально насиченою та результативною.

Нам пропонується зробити дуже цікаву річ – спрогнозувати, якою буде українська зовнішня політика у 2013 році.
Втім, робити прогноз в українському контексті можна, тільки проаналізувавши загальносвітові тенденції.

Двадцять років тому здавалося: глобалізації та розповсюдженню ліберальних цінностей не буде кінця.

Оцінити масштаб змін можна, згадавши, якою нездійсненною утопією виглядає нині знаменита книга Фукуями "Кінець історії та остання людина", що свого часу сформувала не одного політика світового масштабу.

Анатолій Орел, публікація в виданні "Дзеркало тижня".

Дивлячись на нинішні дискусії на тему "ЄС чи МС", починаєш краще розуміти, як мало змінилася психологія нашої людини з часів Радянського Союзу. Ми звикли жити очікуванням чогось великого й сяючого — за обрієм, поворотом, черговим листком календаря. Тепер от живемо очікуванням приходу в "землю обітовану" у результаті асоціації та зони вільної торгівлі з ЄС.
Ще Висоцький свого часу співав: "Моя цель — горизонт". Щоправда, співав він із почуттям самоіронії, тоді як наші очікування часом досить ірраціональні.
Українські "євроідеалісти" очікують від асоціації радикальних змін, не замислюючись над тим, що зміни відбуваються не з допомогою асоціацій і зон, програм і "дорожніх карт". Вони відбуваються як мінімум завдяки новій якості людського матеріалу — у владі, у громадянському суспільстві, в науці. А як максимум — завдяки новій якості життя, новому добробуту, з якого народжується новий погляд людини на себе і на навколишній світ.



 Публікація Олега Грицаєнка у виданні "Зовнішні справи", №3/2013 року
 

Колись, на самому початку ХІІІ ст., молодий 24-річний італієць на ім'я Франческо Бернардоне, згодом відомий світові як Франциск Асизький, у видінні побачив Ісуса Христа, який сказав йому: "Франциску, понови мій дім, що руйнується". Франческо подумав спочатку, що йдеться про невеличку напівзруйновану місцеву церкву. Він не знав тоді, що саме йому та заснованому ним співтовариству послідовників доведеться "поновити" всю Західну церкву, яка забула про простоту, бідність і смирення першохристиянських часів.

Чи не мали подібних візій кардинали, що зібралися в березні 2013 р. на конклав для обрання нового Папи, ми дізнаємося пізніше. Але безперечним є те, що саме оновлення Церкви чекає увесь католицький світ від аргентинця Хорхе Бергольо, який обрав собі дивне, ніколи не вживане серед Пап ім'я одного з найулюбленіших західних святих.

Чи виправдає Папа Франциск сподівання, що на нього покладаються, чи зможе втілити надії сотень мільйонів віруючих у Католицькій церкві та поза нею, які чекають на зміни? Час покаже...
Олег Грицаєнко, журнал "ЗОВНІШНІ СПРАВИ", 22 липня 2013 року.

У ці дні торжеств, яскравих богослужінь та урочистих промов хотів би дещо поміркувати над тим, чим насправді було та є для України хрещення її народу князем Володимиром 1025 років тому.

Ми слабко уявляємо глибинний зв"язок цієї події з реаліями сьогоднішнього дня. Нам здається, ніби вибір віри правителем, елітою та народом Київської Русі не має аж надто прямого відношення до тих гострих проблем, що турбують сучасну Україну.

До того ж ми не живемо більше у традиційно релігійному суспільстві. Ми більше не віримо у красиві легенди. Ми добре знаємо з літописів та історичних праць, що хрещення не було одномоментним, мирним актом. Літописний опис хрещення Новгорода, другого за значенням міста Русі - "Путята хрестив мечем, а Добриня - вогнем" - зберігся в нашій свідомості ще з радянських підручників.

І в цьому в принципі немає нічого дивного - так або приблизно так хрестили тоді цілі поганські народи. Хоча у порівнянні з наверненням на християнство деяких європейських націй хрещення Русі пройшло відносно мирно, тихо і в цілому добровільно.

Попри все, хрещення стало тим моментом в історії, який визначив на століття як характер української нації, так і її цивілізаційну приналежність.

 

  • Дата: 2013-10-28
2013-10-28

На зустрічі з представниками італійського бізнесу

На зустрічі з керівниками національних промислових асоціацій та італійських компаній в Агенції з розвитку торгівлі Італії (Рим).

  • Дата: 2013-07-26
2013-07-26

Хрещення Київської Русі: чисте джерело, що тече у майбутнє

Олег Грицаєнко, журнал "ЗОВНІШНІ СПРАВИ", 22 липня 2013 року.

У ці дні торжеств, яскравих богослужінь та урочистих промов хотів би дещо поміркувати над тим, чим насправді було та є для України хрещення її народу князем Володимиром 1025 років тому.

Ми слабко уявляємо глибинний зв"язок цієї події з реаліями сьогоднішнього дня. Нам здається, ніби вибір віри правителем, елітою та народом Київської Русі не має аж надто прямого відношення до тих гострих проблем, що турбують сучасну Україну.

До того ж ми не живемо більше у традиційно релігійному суспільстві. Ми більше не віримо у красиві легенди. Ми добре знаємо з літописів та історичних праць, що хрещення не було одномоментним, мирним актом. Літописний опис хрещення Новгорода, другого за значенням міста Русі - "Путята хрестив мечем, а Добриня - вогнем" - зберігся в нашій свідомості ще з радянських підручників.

І в цьому в принципі немає нічого дивного - так або приблизно так хрестили тоді цілі поганські народи. Хоча у порівнянні з наверненням на християнство деяких європейських націй хрещення Русі пройшло відносно мирно, тихо і в цілому добровільно.

Попри все, хрещення стало тим моментом в історії, який визначив на століття як характер української нації, так і її цивілізаційну приналежність.

 

  • Дата: 2013-06-05
2013-06-05

Нові можливості

Володимир Яців, авторська колонка на сайті інтернет-видання "Обозреватель", 5 червня 2013 року

В економічній політиці провідних країн все більш вагомим стає латиноамериканський вектор. Динамічний розвиток цього континенту все активніше приваблює стабільністю та прибутковістю проектів.

Континент стає щоразу впливовішим гравцем на світовій політичній та економічній арені.

 
До прикладу, за останні роки значно посилились позиції латиноамериканського бізнесу на колись недосяжному європейському ринку. Борги послабили чимало підприємств Старого Світу, зробивши їх більш вразливими перед конкурентами. Вартість активів провідних компаній на  європейських біржах станом на сьогодні на 40% нижча в порівнянні з 2008 роком, а високий рівень безробіття сприяє тому, що практично будь-який проект може бути успішно реалізований в Європі. Така ситуація дозволяє бізнесменам з Латинської Америки успішно працювати в ЄС. Венесуельська компанія Sambil придбала у португальської Sonae комерційний центр площею у 60 тисяч квадратних метрів в Мадриді за 17 мільйонів євро. Мексиканська компанія Bimbo в минулому році викупила бізнес кондитерських та хлібобулочних виробів у Іспанії та Португалії за 115 мільйонів євро. Придбане підприємство  включає в себе сім заводів, на яких працює близько двох тисяч співробітників. Інша мексиканська нафтова компанія Pemex висловила зацікавленість придбати ряд суднобудівних заводів в Іспанії.

  • Дата: 2013-06-04
2013-06-04

Європа: яке завтра?

 Анатолій ОРЕЛ, Надзвичайний і Повноважний Посол України.
Журнал "ЗОВНІШНІ СПРАВИ", 4 червня 2013 року 

Показово, що самі німці теж проводять паралелі зі своєю історією, проте їх висновки дещо інші. Наприклад, про подібність між нацистською Німеччиною початку тридцятих і нинішньої Грецією − приниженою, розлюченою, з потужно зростаючими неонацистськими рухами.

Зважаючи на риторику політичних оглядачів останніх місяців, на Європейський Союз насуваються досить смутні часи. Усюди проводяться паралелі з особливим часом − передвоєнним початком ХХ століття.

Зростаюча роль Німеччини як генератора рішень ЄС у свідомості багатьох європейських громадян − незалежно від бажання німців − певним чином переростає в німецьку гегемонію. На обивательському рівні сумнівів щодо цього, схоже, немає. Уже нікого не здивуєш спаленими на демонстраціях німецькими прапорами та карикатурами на Ангелу Меркель із піднятою правою рукою.

  • Дата: 2013-05-08
2013-05-08

Де розвиток?

Володимир Яців, авторська колонка на сайті інтернет-видання "Обозреватель", 8 травня 2013 року.

Криза поставила світ перед багатьма викликами і перш за все – економічними. Вирішення цих проблем зумовлює необхідність шукати нові варіанти взаємодії. ЄС та США, які в останні роки демонстрували слабку динаміку економічного розвитку, починають збиратись із силами. 

Їхня ідея щодо Трансатлантичної зони вільної торгівлі – це спроба закріпити статус лідера світової економіки, здатного встановлювати вигідні для себе правила гри та нав’язувати їх іншим. Проте, обмеження у вигляді нових центрів впливу суттєво обмежують реалізацію такої спроби. Тому логічним бачиться розвиток подій, за яким величезний західний ринок консолідує зусилля та можливості всередині себе, а іншим запропонує те, що вважає за потрібне. Власне в сфері встановлення економічних правил і розгорнеться конкуренція в наступні роки.

  • Дата: 2013-04-22
2013-04-22

Де зів'є гніздо "чорний лебідь"?

 Олег Грицаєнко, блог на сайті "LB.ua", 17 квітня 2013 року.
Здається, книги Нассіма Талеба скоро стануть must-read для багатьох. Наша епоха ніби навмисно щодня проламує усе ширші тріщини у фундаменті десятиліттями усталених істин. А з цих тріщин усе частіше випурхують "чорні лебеді" – малопрогнозовані, випадкові події, які дослідники ще звуть "дикими картами".

Хоча це ще велике питання, чи вважати "дикими картами" зсуви на соціально-політичній карті сучасної Європи, які стають все масштабнішими з перебігом кризи. Те, що ці зміни завжди в останню пару років трапляються зненацька – це факт.

Але в чому причина такої несподіванки? Чи дійсно в їхній непередбачуваності, чи все ж у загальнопоширеному удаваному оптимізму, коли кожний рік кризи проголошується останнім, після якого ніби почнеться новий підйом? А підйом не починається. І люди відчувають нещирість офіційного оптимізму.

І тому так начебто "несподівано" потрапляють до європейських парламентів угорський "Йоббік", або грецькі "Сіріза" чи "Хрісі Авгі", так "несподівано" з'являються на вулицях Афін чи Нікосії образливі для німців гасла…

  • Дата: 2013-04-11
2013-04-11

Понтифікат надії в епоху турбулентності

 Публікація Олега Грицаєнка у виданні "Зовнішні справи", №3/2013 року
 

Колись, на самому початку ХІІІ ст., молодий 24-річний італієць на ім'я Франческо Бернардоне, згодом відомий світові як Франциск Асизький, у видінні побачив Ісуса Христа, який сказав йому: "Франциску, понови мій дім, що руйнується". Франческо подумав спочатку, що йдеться про невеличку напівзруйновану місцеву церкву. Він не знав тоді, що саме йому та заснованому ним співтовариству послідовників доведеться "поновити" всю Західну церкву, яка забула про простоту, бідність і смирення першохристиянських часів.

Чи не мали подібних візій кардинали, що зібралися в березні 2013 р. на конклав для обрання нового Папи, ми дізнаємося пізніше. Але безперечним є те, що саме оновлення Церкви чекає увесь католицький світ від аргентинця Хорхе Бергольо, який обрав собі дивне, ніколи не вживане серед Пап ім'я одного з найулюбленіших західних святих.

Чи виправдає Папа Франциск сподівання, що на нього покладаються, чи зможе втілити надії сотень мільйонів віруючих у Католицькій церкві та поза нею, які чекають на зміни? Час покаже...

  • Дата: 2013-03-29
2013-03-29

На роздоріжжі?

Анатолій Орел, публікація в виданні "Дзеркало тижня".

Дивлячись на нинішні дискусії на тему "ЄС чи МС", починаєш краще розуміти, як мало змінилася психологія нашої людини з часів Радянського Союзу. Ми звикли жити очікуванням чогось великого й сяючого — за обрієм, поворотом, черговим листком календаря. Тепер от живемо очікуванням приходу в "землю обітовану" у результаті асоціації та зони вільної торгівлі з ЄС.
Ще Висоцький свого часу співав: "Моя цель — горизонт". Щоправда, співав він із почуттям самоіронії, тоді як наші очікування часом досить ірраціональні.
Українські "євроідеалісти" очікують від асоціації радикальних змін, не замислюючись над тим, що зміни відбуваються не з допомогою асоціацій і зон, програм і "дорожніх карт". Вони відбуваються як мінімум завдяки новій якості людського матеріалу — у владі, у громадянському суспільстві, в науці. А як максимум — завдяки новій якості життя, новому добробуту, з якого народжується новий погляд людини на себе і на навколишній світ.



  • Дата: 2013-03-14
2013-03-14

Папа Франциск – людина, на яку «впала сокира»

  Блог Олега Грицаєнка на сайті "LB.UA", 14 березня 2013 року.

«Коли, поступово, в ході голосувань, я став розуміти, що, так би мовити, сокира має впасти саме на мене, в мене почало паморочитися у голові». Так описував свої враження від голосування у Сикстинській капелі Бенедикт XVI у бесіді з німецькими прочанами за шість днів після свого обрання папою.
Учора, вісім років по тих подіях, уже почесний папа спостерігав у палаці Кастельгандольфо за тим, як ця «сокира» впала на голову його наступника – аргентинця Хорхе Бергольо.
Бенедикт залишає йому суперечливу спадщину. Увесь світ спостерігав за ланцюгом скандалів, які довели: у римській курії вирують справжні пристрасті, а моральні якості деяких її представників далекі від ідеалу.

  • Дата: 2013-03-06
2013-03-06

На стадіоні

 Блог Олега Грицаєнка на сайті "LB.UA", 6 березня 2013 року.
 
Нам пощастило (або не пощастило - в залежності від висоти дзвіниці, з якої дивишся) жити в епоху змін світового масштабу.

Через 15-20 років світ пройде крізь період турбулентності й вийде на нову спіраль розвитку. Той, хто вже сьогодні замислються про те, яким буде цей новий світ, отримає більше шансів на перепустку до майбутнього.


 

  • Дата: 2013-02-28
2013-02-28

Успішність саміту "Україна - ЄС" є провалом політики покарання Євросоюзу - О.Грицаєнко

Успішність саміту "Україна - ЄС" є свідченням провалу європейської політики "покарання" по відношенню до України. Таку думку в ході круглого столу висловив заступник директора Центру міжнародних і порівняльних досліджень Олег Грицаєнко, передає кореспондент УНН.

"Це провал такої політики і це перегляд ЄС тієї політики, яка на певному рівні проводилася у минулому році. І ніхто не очікував,що таке буде. Більше того, мало хто очікував, що буде такий успіх, що буде дві години переговорів і вони будуть дуже плідними", - розказав експерт.

  • Дата: 2013-02-13
2013-02-13

Виступ Міністра закордонних справ Леоніда Кожари на Експертному форумі "Україна-2013", панель "Міжнародні відносини" (Київ, бізнес-центр "Парус")

Ваші Високоповажності!
Шановні пані та панове!
Дорогі друзі!


Щиро вдячний організаторам Форуму за сьогоднішню дискусію. Сподіваюся, вона буде інтелектуально насиченою та результативною.

Нам пропонується зробити дуже цікаву річ – спрогнозувати, якою буде українська зовнішня політика у 2013 році.
Втім, робити прогноз в українському контексті можна, тільки проаналізувавши загальносвітові тенденції.

Двадцять років тому здавалося: глобалізації та розповсюдженню ліберальних цінностей не буде кінця.

Оцінити масштаб змін можна, згадавши, якою нездійсненною утопією виглядає нині знаменита книга Фукуями "Кінець історії та остання людина", що свого часу сформувала не одного політика світового масштабу.

  • Дата: 2013-02-01
2013-02-01

Леонід Кожара:"Курс на побудову Європи у себе вдома маємо доповнити політикою економічного прагматизму та навіть економічного егоїзму".

Леонід Кожара, тези виступу на міжнародній конференції "Світова криза: де порятунок України?", Київ, 11 грудня 2012 року

Насамперед зазначу: дуже складно вести мову про таке складне й неоднозначне явище як нинішня світова криза. Тим не менше, зроблю спробу подати кілька думок, які прошу вважати особистими міркуваннями експерта, і ні в якому разі не партійною позицією.
Перше. Сьогодні абсолютно ніхто не знає, як розгортатиметься криза у найближчі роки. А головне – коли і чим вона закінчиться.
Є експерти, що вважають: ця криза означатиме взагалі кінець капіталізма як суспільної формації та перехід до радикально нових суспільних відносин.

  • Дата: 2012-09-12
2012-09-12

Леонід Кожара:"Проголошення позаблоковості України – одна з ключових подій двох десятиліть історії української незалежності у сфері зовнішньої політики"

Виступ Леоніда Кожари на міжнародній конференції "Позаблокова політика України у європейському контексті", Дипломатична академія МЗС України, 12 вересня 2012 року.
 
Проголошення позаблоковості України – одна з ключових подій двох десятиліть історії української незалежності у сфері зовнішньої політики.

Позаблоковість була наріжним каменем, на який спиралася зовнішньополітична платформа Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року. Мені особисто приємно, що цей пункт був виконаний у перші ж півроку його президентського терміну.

Позаблоковість не була лише обіцянкою Януковича власному електорату. Це було зобов"язання перед всією країною.
 

Партнери

Архів конференцій

усі конференції...
^